Серед декількох десятків звернень, які надійшли до Дорадчої служби «Агросвіт України» після виходу статті «Відлуння Рогачівського храму» можна виділити два основних запитання: чому це сталося і наскільки небезпечно споживати рибу з цих ставків?

Дійсно, попадання розчиненого дусту в обидві водойми в значній мірі порушило біологічну рівновагу серед всіх мешканців цих ставків. Те що в розчиненому вигляді попало в воду воно розповсюдилось по всьому їх ложе. І де більше осіло дусту в мул разом з відмираючими водоростями, де менше, а де його зовсім немає тепер не визначиш. Звичайно, що дуст в мулі знаходиться в незначній кількості, але навіть його мікстурні дози здатні наносити велику шкоду рибопродуктивності та здоров’ю людей.

Наведу деякі приклади із американських досліджень на мишах, які отримували мікстурні (майже непомітні) дози розчиненого дусту разом з продуктами харчування. Життя цих мишей укоротилося на 8-10%, репродукція знизилася на 15%. У другого покоління життя укоротилося на 22%, репродукція знизилася на 38%, а серед народжених мишей більша половина страждала значними відхиленнями по здоров’ю. У третього покоління життя укоротилося на 40%, репродукція знизилася на 92% і усі народжені миші страждали каліцтвом. Четверте покоління відсутнє.

Якщо подивитися на верхній ставок, який називають Громадським, то ми спостерігаємо майже ідентичну картину: до вкидання в нього церковного дусту тут ловили рибу ятерами, регелями, вудочками і риби було неміряно, а зараз навіть мальок зник. Постраждали і інші водні мешканці. Раніше, не дивлячись на полювання, яке велось на околицях населених пунктів, тут буквально кишіло виводками качок та іншої дичини, а зараз їх кількість зменшилася щонайменше в десять разів.

Споживання риби з цього ставка – це своєрідна рулетка: як і з мишами отруєння не буде, але можна підсадити імунну систему, що в свою чергу призведе до укорочення життя та зниження репродуктивних можливостей. Масова поява малька карася, лина, плотви, окуня, щуки, синьки та інших видів риб буде вказувати на відродження біологічної рівноваги. Але це відбудеться не швидко із-за варварського знищення рослинності в природоохоронній зоні. Тут знищено до нуля понад сотню дерев і кущів. А загальна кількість знищених дерев, які росли на схилі, сягає понад сім сотень. Це найгрубіше порушення законодавства України. І сталося це завдяки тому, що Житомирщина займає перше місце по корупції, яка охоплює як керівництво області, усі силові структури (СБУ, прокуратуру, поліцію), так і нижні ланки (включно до громад). Тут потурання законодавства України звична практика. А точніше, на Житомирщині живуть по своїм законам і нанесення шкоди довкіллю звична практика: в лісосмугах знищуються дерева, які мають цінну деревину, а сушняк залишається на місці; в угоду агрофірмам і агрохолдингам ширина лісосмуг звужується, а подекуди і зовсім ліквідується, що призводить до посилених вітрів і зародженню смерчів; нових лісосмуг ніхто не закладає, а подекуди земельні ділянки, бувші пасовиська, надаються для вирощування сільськогосподарської продукції прямо до самісіньких доріг, не залишаючи місце для лісосмуги; неконтрольована меліорація, яка направлена на збільшення неоподаткованих не облікованих земельних площ, призвела до пониження ґрунтових вод на 1 – 1,5 метра, що в свою чергу негативно вплинуло на водопритоки річок; тільки на Житомирщині могла відбутися така бурштинова лихорадка, яка нанесла непоправимої шкоди цілому регіону; дороги ремонтуються з таким розрахунком, що вже через пару місяців вони потребують нових капіталовкладень; за бажанням можна вулицю звужувати з 6-ти метрів до 4-х метрів, бо так комусь захотілось і земельники та старости по зрозумілим причинам закривають на це очі. Цей список Житомирського беззаконня і корупції на всіх рівнях можна продовжувати до безкінечності.

Для більш швидкого відновлення біологічної рівноваги в цьому ставку наша Дорадча служба зараз залучає кращих фахівців, є деякі наробки, які були зроблені раніше разом з академіком Валерієм Козаком, але якщо і в подальшому будуть діяти делитантські підходи орендаря водойми, то це може затягтися на багато десятків років, укорочуючи життя багатьом людям.

Законопроект про надання в оренду водойм, який розробляла наша Дорадча служба перед війною передбачав здачу іспиту та надання документу про проходження курсів по риборозведенню. Це надало б можливість уникнути таких делитантських дій і унеможливлювало б формування підставних учасників для організації тендера «Прозоро». На жаль, проклята війна перекреслила розробку цього законопроекту.

Дещо інша ситуація з нижнім Рогачівським ставком, який іменують Панським. Цей ставок спускний і це в значній мірі його рятує. Але могло нанести шкоду ставкам, які знаходяться нижче по каскаду в Вінницькій області. Звичайно, усіх наслідків на 100% уникнути неможливо, бо щось десь осіло на його ложе разом з відмерлими водоростями, але не в такій кількості як на верхньому ставку. В деякій мірі спасло від катастрофи і те, що попередні роки були засушливими, що в свою чергу суттєво зменшило водоприток із верхнього враженого дустом ставка. Окрім цього зараз він має не відмінну але цілком задовільну рибопродуктивність. Природоохоронна зона ставка знаходиться в чудовому стані. Дерева та кущі по периметру ставка не вирізались. Тож якщо в подальшому не буде в ньому гинути риба, то можна стверджувати про її безпечність. Звичайно, в якійсь мірі рулетка буде ще діяти і тут, але не в такій мірі як на верхньому ставку. Ми будемо уважно стежити за цим і дуже хочеться, щоб відлуння Рогачівського старого храму Покрови Пресвятої Богородиці пощадило хоч цей ставок. На думку експерта Володимира Зоряного та інших фахівців рибної галузі в частковій загибелі риби в попередні роки орендар водойми не винен, бо нічим запобігти цьому лиху він не міг.

Випадок в селі Рогачі, Бердичівського р-ну, Житомирської обл. показав, що далеко не всі інвестиції можуть приносити користь людям. Тож шановні Орендодавці, при проведенні тендерів будьте більш уважними до визначення переможця: кравець має шити одежу, будівельник будувати будівлі, а до господарювання водним фондом варто допускати людей, які розуміються в риборозведенні. Цій справі приділена велика увага тому, що Рогачівський випадок варварського відношення до природи далеко не одинокий в Україні.

На завершення хочу навести гарний приклад чудового ставлення до природи. Коли будувався Славутич, то категорично заборонялось зрізати дерева за півтора метра від забудов і це надало місту особливу красу та турботу про здоров’я мешканців. На жаль, нинішні горе будівельники діють за Рогачівським принципом. Вони знищують все довкола, бо так їм простіше виконувати будівельні роботи, а щоб уникнути штрафних санкцій та кримінальної відповідальності мають фірми, які за лічені дні не тільки все оперативно вирізають, а навіть викорчовують та перемелюють на тріски залишки рослинності.

Володимир Тарасюк, експерт дорадник

067-656-59-39